Управління

Основні принципи управління

Працюючи над модернізацією управління навчальним закладом, звертаємося до педагогічної спадщини А.С. Макаренка. Зупинимося на теорії та практиці колективу А.С. Макаренка, оскільки у ній були чітко окреслені стадії розвитку колективу на засадах демократичного підходу.

На першій стадії видатний педагог радив керівнику брати на себе всі повноваження. Він повинен був сам, без будь-якого узгодження з колективом, ставити вимоги, обов’язкові для виконання кожним.

Для другої стадії розвитку колективу характерною була наявність ядра, тобто групи дітей, які свідомо підтримують вимоги організатора колективу, тобто і на цій стадії вимоги продовжую ставити організатор, але і вони вже сприймаються колективом не з таким опором, як на стадії диктату, оскільки підтримані багатьма товаришами по колективу. Таким ядром новостворюваного у той час суспільства була комуністична партія, яка активно підтримувала на місцях всі директиви, спущені зверху.

Третя стадія передбачала можливість колегіального вирішення всіх питань життя колективу демократичним способом – на основі прийняття рішення більшістю голосів. Отже, вимоги до кожного члена колективу ставив сам колектив. Бо вони випливали з прийнятих ним рішень.

Національною доктриною розвитку освіти визначено, що сфера управління освітніми навчальними закладами має бути націлена на розвиток організації, забезпечення її нової якості. Діяльність освітян, управлінців усіх рівнів має бути спрямована на пошук нових, демократичних, відкритих моделей управління.

Мета оновлення змісту управління школи:

Формування здорового мікроклімату в педагогічному колективі;
Стимулювання саморозвитку працівників закладу, їхньої твочої активності, готовності до прийняття рішень і відповідальності за них;
Підвищення рівня виконання функціональних обов’язків працівників школи;
Створення системи самоврядування на відповідних рівнях;
Підвищення гнучкості управління.

Основним завданням директора на цьому етапі є організація педагогічного колективу, як єдиної згуртованої команди, в якій кожен виявляє найвищій рівень професіоналізму та творчості й робить максимально важливий внесок у досягнення цілей школи.Таким чином відбувається оптимізація процесу адміністративного управління та групової самоорганізації. головне, щоб проголошена мета школи стала метою кожного. Зусилля всіх спрямовуються в одному напрямку, адже для цього створюється й працює команда. Директор постійно працює над створенням різних команд: управлінської, методичних об’єднань, різноманітних творчих груп тощо.

Як директор школи, як управлінець вважаю своїм обов’язком не залишати поза увагою діяльність жодної команди, піклуватися про створення сприятливих шкільних умов та мікроклімату для їхньої діяльності. Вважаю неприпустимим, щоб створені групи були формальними. Адже в такому разі ці групи – не команди, а значить - марно сподіватися на досягнення ними результатів. Цей вид діяльності в управлінні школою має на меті кілька завдань:

· спрямувати професіоналізм і творчість окремих педагогів на розв’язання спільних проблем і завдань школи;

· активізацію професійної і пізнавальної діяльності через роботу в командах;

· об’єднання діючих команд у єдину команду – педагогічний колектив;

· застосування вчителями практики роботи в колективах для створення відповідних команд в учнівських колективах класу – школи.

Значення роботи в команді:

лише в команді відбувається чіткий розподіл олей і фунцій у роботі на досягнення спільної мети;
у команді чтко виявляються потреби кожного в підтримці, доповнені, забезпечені, допомозі;
іноді для виконання завдань, покладених на одного педагога, необхідна праця і допомога групи спеціалістів;
робота в команді підвищує мотивацію, створює сприятливий мікроклімат, дає змогу кожному виявити індивідуальність, орієнтує на роботу в колективі заради досягнення спільної мети.

Специфіку школи як соціальної системи визначає склад колективу, до якого входять дорослі та діти. Діяльність школи тісно пов’язана з сім’ями учнів та громадськістю. отже, загальношкільний колектив – це: педагогічний + учнівський + колектив батьків, які є суб’єктами внутрішкільного управління. Кожен із цих суб’єктів у нашій школі має доступ до управління школою на трьох рівнях: i рівень – участь в управлінні через раду школи, яка приймає управлінські рішення відповідно до повноважень, визначених статутом школи. Їi рівень – участь в управлінні через діяльність колегіального органу управління школою (педраду) та органів громадського й учнівського самоврядування, батьківський комітет, дитячу організацію «алі вітрила». Її рівень – індивідуальна участь через структури тимчасового характеру (ініціативни групи, збори, конференції, комісії). Послідовна планомірна діяльність керівника щодо розвитку органів самоврядування дає відчутні результати:

· реалізується право педагогів, учнів і їхніх батьків на участь в управлінні школою;

· створюються сприятливі передумови для адаптації дітей до сучасних життєвих вимог;

· значно зростає підтримка школи з боку громадськості у вирішенні проблем, пов’язаних із матеріальним забезпеченням.